Залежність розміру пенсії від працевлаштування

                Розмір призначеної пенсії залежить не лише від страхового стажу та заробітку особи, а також від того, працює пенсіонер чи ні.

                Розглянемо залежність розміру пенсії від факту працевлаштування для різних категорій громадян.

                Одержувачі пенсій за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

                З 1 жовтня 2011 року Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» було внесено суттєві зміни до пенсійного законодавства, зокрема, до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого у нас в області отримують пенсії 96% пенсіонерів.

Так, згідно з частиною 3 статті 42 цього Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, який встановлений на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Одержувачі пенсій по інвалідності

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам І групи – 100% пенсії за віком; інвалідам ІІ групи – 90% пенсії за віком; інвалідам ІІІ групи – 50% пенсії за віком.

Непрацюючі інваліди ІІ групи мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком (тобто в залежності від стажу роботи, а не від групи інвалідності), за наявності такого страхового стажу:

у жінок – 20 років, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;

у жінок – 21рік, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;

у жінок – 22 роки, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;

у жінок – 23 роки, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;

у жінок – 24 роки, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;

у жінок – 25 років, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.

Непрацюючі інваліди ІІ групи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та непрацюючі інваліди ІІІ групи мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу у жінок – 30, у чоловіків – 35 років.

Таким чином, право на розрахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком мають лише непрацюючі інваліди за умов, визначених вище.

Одержувачі пенсій у зв’язку з втратою годувальника

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності.

Непрацездатними членами сім’ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Тобто, зазначені вище особи, якщо вони зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років і отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника, при працевлаштуванні втрачають право на цей вид пенсії.

Одержувачі соціальних пенсій

                Соціальні пенсії – це пенсії особам, які не мають стажу роботи для призначення трудової пенсії (за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника). Зазначений вид пенсії призначався органами Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» до 01.01.2005 р. (до набрання чинності Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»).

                При працевлаштуванні одержувачі соціальних пенсій (крім інвалідів з дитинства) взагалі втрачають право на отримання в цей час пенсії.

                Одержувачі пенсій за вислугу років

                Одержувачі пенсій за вислугу років при працевлаштуванні на посади, які дають право на пенсію за вислугу років, втрачають право на цей вид пенсії.

                Особа, яка отримує пенсію за вислугу років, і досягла пенсійного віку, у разі виявлення бажання працевлаштуватися на посаду, що дає право на пенсію за вислугу років, повинна надати до органів Пенсійного фонду заяву про переведення на пенсію за віком.

                Одержувачі пенсій за «спеціальними» законами (закони України «Про державну службу», « Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність» тощо)

                Особам, яким призначено пенсію відповідно до вищезазначених законів після 01.10.2011 р., та які продовжують працювати на посадах, що дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цими законами, в період роботи виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з таких посад – у розмірі, обчисленому відповідно до цих законів.

                Цей порядок виплати пенсії не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за «спецзаконом» та які влаштувалися на роботу до 01.10.2011 р.

                Одержувачі дострокових пенсій за віком

                Відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії зменшується на 0,5% за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

                У разі коли жінка, якій достроково призначено пенсію, до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працевлаштувалася, виплата дострокової пенсії на час роботи припиняється.

                Крім цього, згідно із п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», достроково призначена пенсія за віком з урахуванням підпункту «г» частини 1 пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» (по скороченню штатів за1,5 року до досягнення пенсійного віку), статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (за станом здоров’я за 1,5 року до досягнення пенсійного віку) у період до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», працюючим пенсіонерам не виплачується.

                Одержувачі надбавок на неповнолітніх дітей

                Непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей (до 18 років), нараховуються надбавки до пенсії. Розмір надбавки для одержувачів пенсій за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» становить 150 грн. на кожну дитину (постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654); розмір надбавки для одержувачів пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» становить 50% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (п. «а» ст. 16 цього Закону).

                Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов’язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом 10 днів з моменту їх виникнення.

                Згідно із п. 12 Порядку подання та оформлення документів відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, у разі працевлаштування особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу.

                Відповідальність за несвоєчасне повідомлення про працевлаштування

                Згідно із статтею 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонерів можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.